Ти так любила яскраві квітки Що по них метеликом літала Роздавала мрії залюбки Серце нікому не обіцяла

Та квітку, що вогнем палким цвіте Ти зірвати якось захотіла І знов, як білий той метелик, ти На її проміння полетіла

Тільки складеться нелегко Тільки складеться нелегко Дружба полум'я з метеликом Самба білого метелика

Біля полум'я відкритого Як би крильця тонкі не спалить Краще б молодість та без журби Жити наче ті метелики І літати собі недалеко від землі