Роздавала мрії залюбки Серце нікому не обіцяла Та квітку, що вогнем палким цвіте

Ти зірвати якось захотіла І знов, як білий той метелик, ти На її проміння полетіла Тільки складеться нелегко

Дружба полум'я з метеликом Самба білого метелика Біля полум'я відкритого Як би крильця тонкі не спалить Краще б молодість та без журби

Жити наче ті метелики І літати собі недалеко від землі Жити наче ті метелики І літати собі недалеко від землі Жити