Знову сонце зійде над лісом, Тільки не для мене.

Бо тепер ти з другим, я знаю, Ти тепер не моя. Я не знаю, чому я вірив Тим блакитним очам, І навіщо в любов повірив,

Тим лукавим словам. І знову ця сива ніч, І тільки їй довіряю я.

Знаєш, ти, сива ніч, усі мої тайни. Та марна вже твоя поміч, Не зможеш, і темнота твоя Мені одному тепер, тепер ні до чого.