На мене ти підвів обличчя І свій мені довірив страх Тепер сильніші будуть руки Бо серце у моїх руках Одень завжди були ми двоє Наче нас вітер розділяв І шов і врав мене з собою І тобі нічого не казав Але час все минав Він спокою не знає, тільки мить Я вступаю в мить Може то було любов'ю, може то було любов'ю Не знаю, не знаю Тобі дивилася в очі І в них сміялася тобі З Богіми плакала щоночі Пробач на небі, на землі Скажи, кого вже загубили Того, напевно, вже не ждуть Закрию двері, всім спасибі Мене ніколи не знайдуть Але час Все минає Час Ім спокою не знає тільки мить. Я з тобою мить. Може то було любов'ю? Може то було любов'ю? Не знаю, не знаю. Сьо було любов'ю? Може то було любов'ю? Не знаю, не знаю. Що було любов'ю? Може, то було любов'ю? Може, то було любов'ю? Може, то було любов'ю? Я не знаю, я не знаю. Не знаю я.